- публіцист
- -а, ч.Письменник, журналіст, який створює публіцистичні твори.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
публіцист — [публ іци/ст] ста, м. (на) стов і/ с т і, мн. стие, с т іў … Орфоепічний словник української мови
публіцист — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
публіцистичний — а, е. Прикм. до публіцист і публіцистика. || Власт. публіцисту і публіцистиці. || Який торкається актуальних проблем сучасності (про літературний твір) … Український тлумачний словник
публіцистський — а, е. Прикм. до публіцист. || Власт. публіцисту … Український тлумачний словник
публіцистка — и. Жін. до публіцист … Український тлумачний словник
Окуневский, Ярослав — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Окуневский. Ярослав Окуневский (5 марта 1860(18600305), г. Радовцы, Буковина, теперь Румыния † 24 октября 1929, г. Городенка, Ивано Франковская область) военный врач,… … Википедия
трибун — а, ч. 1) У Стародавньому Римі – назва різних державних і громадських службових осіб. •• Військо/ві трибу/ни у давньоримській армії – командні посади. Наро/дні трибу/ни найвищі виборні службові особи з плебеїв, що обиралися на плебейських зборах.… … Український тлумачний словник
ґазетяр — тяра, ч. Пр. [1.] Хлопець, який розносить і продає газети. [2.] Публіцист, репортер газети … Словник лемківскої говірки